Словарь української мови (1924)/спасибі
| ◀ спасениця | Словарь української мови С спасибі |
Спаситель ▶ |
|
Спаси́бі, спаси́біг, спаси́бу, меж. 1) Спасибо, благодарю. Левиц. Пов. 369. Спасибі вам за ягідки. ЗОЮР. I. 66. Таки, спасибу йому, добрий на старости був. Рудч. Ск. I. 77. 2) Мала́, мали́й спаси́бі. Мало пользы, толку, небольшая польза. Жита — хвалить ласку божу: ярина змилила: гречки теж припалило, смальнуло сушею та вітром, а їх мала спасибі. Васильк. у. Мала спасибі з того, що він на самій горілці седить, самою горілкою шинкує, а хліба не приробляє, — малу спасибі заробить. Васильк. у. Зімою день малий: вже по обіді з того дня малий спасибі. Рк. Левиц.