Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спаскудити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спаскудити
Берлін: Українське слово, 1924

Спаску́дити, джу, диш, гл. Изгадить, испакостить. Старий стару хвале, що добрий борщ варе, а молодий свою гудить: що не зваре, то спаскудить. Чуб. V. 1128.