Словарь української мови (1924)/спасів
Зовнішній вигляд
◀ Спаситель | Словарь української мови С спасів |
спасівка ▶ |
|
Спа́сів, сова, ве. Спасовъ. Спа́сова борода́. Пучекъ несжатыхъ стеблей хлѣба, обыкновенно связываемый на концѣ сжатой нивы жнецами. Чуб. III. 226.