Словарь української мови (1924)/спатки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спатки
Берлін: Українське слово, 1924

Спа́тки, спа́тоньки, спа́точки, спату́ні, спату́нечки, спату́сі, спату́січки, гл. Ум. отъ спати. А спатки таке, що мати її родила до сна. Ном. № 11313. Ще дівчина спатоньки не клалась. Мет. 28. Стелю постіль білу і спаточки ляжу. Чуб. V. 620. Спатусі на білії подусі! — говорятъ ребенку, укладывая его спать.