Словарь української мови (1924)/спаш
| ◀ спачка | Словарь української мови С спаш |
спашне ▶ |
|
Спаш, шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Мкр. Г. 21. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Ном. № 4071. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу. Левиц. Пов. 227.