Словарь української мови (1924)/спиж

by Борис Грінченко

◀ спиватися

Словарь української мови Борис Грінченко С спиж

спижарня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спиж, жу, м. 1) Бронза, мѣдь, колокольный металлъ. 2) Зарубка, углубленіе, вырубленное въ кускѣ дерева. Шух. I. 87, 93. 3) Раст. Cornus sanguinea L. ЗЮЗО. I. 119.