Словарь української мови (1924)/спилити
Зовнішній вигляд
◀ спижовий | Словарь української мови С спилити |
спильна ▶ |
|
Спи́лити, лю, лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене. Новомоск. у.
◀ спижовий | Словарь української мови Борис Грінченко С спилити |
спильна ▶ |
|
Словарь української мови — С
спилити
Борис Грінченко
1924
Спи́лити, лю, лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене. Новомоск. у.