Словарь української мови (1924)/спит
| ◀ списьменна | Словарь української мови С спит |
спитати ▶ |
|
Спит, ту, м. 1) = Спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит. Черн. у. 2) Разспросы. Взяти кого на спит.
| ◀ списьменна | Словарь української мови Борис Грінченко С спит |
спитати ▶ |
|
Словарь української мови — С
спит
Борис Грінченко
1924
Спит, ту, м. 1) = Спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит. Черн. у. 2) Разспросы. Взяти кого на спит.