Словарь української мови (1924)/спитлювати
| ◀ спити | Словарь української мови С спитлювати |
спиток ▶ |
|
Спитлюва́ти, тлю́ю, єш, гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. О. 1862. IV. 13. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку. Грин. III. 660.