Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спихати
Берлін: Українське слово, 1924

Спиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. зіпхну́ти, пхну́, зі́пхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав. Ном. № 7050.