Словарь української мови (1924)/сплав

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сплав
Берлін: Українське слово, 1924

Сплав, ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. I. 91. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91. 3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. См. Сплавня.