Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спласкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спласкати
Берлін: Українське слово, 1924

Спла́скати, щу, щеш, гл. Соткать? Ворона напряде, сорока насмиче, а горобчик, жвавий хлопчик, полотенце сплаще. Чуб. V. 1144.