Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сплечитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сплечитися
Берлін: Українське слово, 1924

Спле́читися, чуся, чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь. Стор. II. 11.