Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сплішити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сплішити
Берлін: Українське слово, 1924

Спліши́ти, шу́, ши́ш, гл. Уничтожить. Були вівці, усі геть сплішив. Кременч. у.