Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сповенити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сповенити
Берлін: Українське слово, 1924

Сповени́ти, ню́, ниш, гл. Наполнить, напитать (жидкостью). Ти своєв сиров кров'єв землю сповенила. Гол. III. 34.