Словарь української мови (1924)/сповиток
Зовнішній вигляд
◀ сповити | Словарь української мови С сповиток |
сповиття ▶ |
|
Сповито́к, тку́, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Левиц. I. 109. Ум. Сповито́чок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою. МВ. II. 75.