Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спогудити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спогудити
Берлін: Українське слово, 1924

Спогу́дити, джу, диш, гл. = Огудити. Kolb. I. 108.