Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сподаряка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сподаряка
Берлін: Українське слово, 1924

Сподаря́ка, ки, м. Ув. отъ сподарь. Думу думав сподаряка. Мкр. Н. 23. Сюди, туди повернеться — на все сподаряка. Нп.