Словарь української мови (1924)/сподобляти
| ◀ сподобитися | Словарь української мови С сподобляти |
сподобний ▶ |
|
Сподобля́ти, ля́ю, єш, сов. в. сподоби́ти, блю́, биш, гл. Украшать, украсить. Робітна молода била, ручників наробила, боярів сподобила. Гол. II. 127. Голота, надѣвъ богатую татарскую одежду, говоритъ: Ой поле Килиїмське! бодай же ти літо й зіму зеленіло, як ти мене при нещасливій годині сподобило. АД. I. 171.