Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сподівати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сподівати
Берлін: Українське слово, 1924

Сподіва́ти, ва́ю, єш, гл. Ожидать. Лиш, братіку, тебе довіку не сподівати. ЗОЮР. I. 27. А на святу неділеньку я й столи позастилаю і в гості вас, моя матінко, сподіваю. Мил. 202. До себе великого лицаря Семена Палія у гості сподіває. Макс. (1849), 89.