Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/споживати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
споживати
Берлін: Українське слово, 1924

Спожива́ти, ва́ю, єш, сов. в. спожи́ти, живу́, ве́ш, гл. Употреблять, употребить (въ пищу), потреблять, потребить. Споживайте, коли вам Бог судив. Ном. № 10522. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити і з панами добрими спожити. Чуб. III. 246. Спожива́йте здоро́ві! Кушайте на здоровье. Шух. I. 34.