Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спозирати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спозирати
Берлін: Українське слово, 1924

Спозира́ти, ра́ю, єш, сов. в. спозирну́ти, ну́, не́ш, гл. = Споглядати, споглянути. На все цікавим оком спозирає. МВ. (О. 1862. III. 35). Спозирають на свіжі, ще теплі поланиці. Гн. I. 69.