Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спокусник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спокусник
Берлін: Українське слово, 1924

Споку́сник, ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.