Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спокійний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спокійний
Берлін: Українське слово, 1924

Спокі́йний, а, е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. МВ. II. 27. Ум. Спокійне́нький, спокійне́сенький.