Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сположити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сположити
Берлін: Українське слово, 1924

Сположи́ти, жу́, жиш, гл. — на ру́ки кому́. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити. Чуб. II. 291.