Словарь української мови (1924)/сположити
| ◀ споліскуватися | Словарь української мови С сположити |
сполокувати ▶ |
|
Сположи́ти, жу́, жиш, гл. — на ру́ки кому́. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити. Чуб. II. 291.