Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сполохнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сполохнути
Берлін: Українське слово, 1924

Сполохну́ти, хну́, не́ш, гл. Однокр. отъ сполохати. Вспугнуть. Живе так, як сорока на тину: хто йде, — сполохне. Ном. № 2115.