Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сполошити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сполошити
Берлін: Українське слово, 1924

Сполоши́ти, шу́, шиш, гл. Встревожить, испугать. Не боїмся ні ляхів, ні ляцької шати, як нас схотять сполошити, утікнем до хати. Лукаш. 141.