Словарь української мови (1924)/спорити

by Борис Грінченко

◀ спориня

Словарь української мови Борис Грінченко С спорити

споритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спори́ти, рю́, ри́ш, гл. Умножать, прибавлять, увеличивать. Спори, Боже, хліба-соли і всього доволі. Ном. № 12062. 2) Споспѣшествовать, благопріятствовать. Хай вам Бог спорить. Г. Барв. 221.