Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спородити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спородити
Берлін: Українське слово, 1924

Спороди́ти, джу́, диш, гл. Родить. КС. 1883. VIII. 770. Спородила мене матінка. Грин. III. 256.