Словарь української мови (1924)/спородити
Зовнішній вигляд
◀ спорливий | Словарь української мови С спородити |
спорожнити ▶ |
|
Спороди́ти, джу́, диш, гл. Родить. КС. 1883. VIII. 770. Спородила мене матінка. Грин. III. 256.
◀ спорливий | Словарь української мови Борис Грінченко С спородити |
спорожнити ▶ |
|
Словарь української мови — С
спородити
Борис Грінченко
1924
Спороди́ти, джу́, диш, гл. Родить. КС. 1883. VIII. 770. Спородила мене матінка. Грин. III. 256.