Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спорожнятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спорожнятися
Берлін: Українське слово, 1924

Спорожня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. спорожни́тися, жню́ся, ни́шся, гл. 1) Опорожняться, опорожниться. Торба спорожнилась. Рудч. Ск. II. 156. 2) Разрѣшиться отъ бремени. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. НВолын. у.