Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спорожніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спорожніти
Берлін: Українське слово, 1924

Спорожні́ти, ні́ю, єш, гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у.