Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спорохнавіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спорохнавіти
Берлін: Українське слово, 1924

Спорохна́віти, спорохня́віти, вію, єш, гл. Сгнить, превратиться въ пыль, въ труху (напр. о деревѣ). Спорохнавіла груша. Камен. у.