Словарь української мови (1924)/спорснути

by Борис Грінченко

◀ спорошити

Словарь української мови Борис Грінченко С спорснути

спорськати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спорсну́ти, сну́, не́ш, гл. 1) Сорваться. Риба з гачка спорснула. Спорснув з коня. Вх. Зн. 22. 2) Взбрызнуть. Як купиш скотину, то набери у рот горілки да й спорсни, то скот не буде бити. Грин. I. 15.