Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спорснути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спорснути
Берлін: Українське слово, 1924

Спорсну́ти, сну́, не́ш, гл. 1) Сорваться. Риба з гачка спорснула. Спорснув з коня. Вх. Зн. 22. 2) Взбрызнуть. Як купиш скотину, то набери у рот горілки да й спорсни, то скот не буде бити. Грин. I. 15.