Словарь української мови (1924)/способитися

by Борис Грінченко

◀ способити

Словарь української мови Борис Грінченко С способитися

способний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спосо́битися, блюся, бишся, гл. Быть пригоднымъ, идти въ дѣло. Багато докладу треба, як красять вовну.... оливо — й те способиться. Лебед. у.