Словарь української мови (1924)/спосужати

by Борис Грінченко

◀ спосудитися

Словарь української мови Борис Грінченко С спосужати

спотання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спосужа́ти, жа́ю, єш, сов. в. спосу́дити, джу, диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Міусск. окр. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину. ЗОЮР. II. 285.