Словарь української мови (1924)/спотворювати
| ◀ спотання | Словарь української мови С спотворювати |
спотикайло ▶ |
|
Спотво́рювати, рюю, єш, сов. в. спотво́рити, рю, риш, гл. 1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004. 2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було! Черн. у.