Словарь української мови (1924)/спохвату

by Борис Грінченко

◀ спохватитися

Словарь української мови Борис Грінченко С спохвату

спохилий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спо́хвату, нар. Второпяхъ, впопыхахъ. Виїздив я з дому та спохвату забувся взяти гроші. Рк. Левиц.