Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спочив

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спочив
Берлін: Українське слово, 1924

Спочи́в, ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.