Словарь української мови (1924)/спочнути
| ◀ спочити | Словарь української мови С спочнути |
спочувати ▶ |
|
Спочну́ти, ну́, не́ш, гл. = Спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула. О. 1862. V. 71.
| ◀ спочити | Словарь української мови Борис Грінченко С спочнути |
спочувати ▶ |
|
Словарь української мови — С
спочнути
Борис Грінченко
1924
Спочну́ти, ну́, не́ш, гл. = Спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула. О. 1862. V. 71.