Словарь української мови (1924)/справді
Зовнішній вигляд
◀ справджуватися | Словарь української мови С справді |
справдовуватися ▶ |
|
Спра́вді, нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький улень самих п'ятаків. ЗОЮР. I. 134.