Словарь української мови (1924)/справедливий

by Борис Грінченко

◀ справдовуватися

Словарь української мови Борис Грінченко С справедливий

справедливо ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Справедли́вий, а, е. 1) Справедливый. Справедливого чоловіка, то й Бог любить. Ном. № 6694. 2) Настоящій. Справедливий чумак був. МВ. I. 65. Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Чуб. Шукай, мати, шукай, мати, справедливої ворожки. Чуб. V. 421.