Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спражній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спражній
Берлін: Українське слово, 1924

Спра́жній, я, є. = Справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха. Чуб. V. 224.