Словарь української мови (1924)/спранцюватіти
| ◀ спразнити | Словарь української мови С спранцюватіти |
спрацювати ▶ |
|
Спранцюва́тіти, тію, єш, гл. 1) Покрыться сифилитическими язвами. 2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.
| ◀ спразнити | Словарь української мови Борис Грінченко С спранцюватіти |
спрацювати ▶ |
|
Словарь української мови — С
спранцюватіти
Борис Грінченко
1924
Спранцюва́тіти, тію, єш, гл. 1) Покрыться сифилитическими язвами. 2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.