Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сприкрюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сприкрюватися
Берлін: Українське слово, 1924

Спри́крюватися, крююся, єшся, сов. в. спри́критися, рюся, ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. Йому сі то сприкрило. Гн. I. 177.