Словарь української мови (1924)/сприскувати

by Борис Грінченко

◀ сприскатися

Словарь української мови Борис Грінченко С сприскувати

сприснути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спри́скувати, кую, єш, сов. в. спри́скати, скаю, єш, гл. Обрызгивать, обрызгать. Орисі й води не треба було: слізьми сприскувала. Св. Л. 201. Ще б треба святою водицею сприскати. Грин. II. 37.