Словарь української мови (1924)/спроваджувати

by Борис Грінченко

◀ спробувати

Словарь української мови Борис Грінченко С спроваджувати

спровожати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спрова́джувати, джую, єш, сов. в. спрова́дити, джу, диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили. Гол. I. 86. 2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву. Чуб. II. 191.