Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спротивитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спротивитися
Берлін: Українське слово, 1924

Спроти́витися, влюся, вишся, гл. Опротивѣть, сдѣлаться противнымъ. Ти хочеш спротивитись самому Богу. Левиц. Пов. 91.