Словарь української мови (1924)/спротивитися
Зовнішній вигляд
◀ спротивити | Словарь української мови С спротивитися |
спрошувати ▶ |
|
Спроти́витися, влюся, вишся, гл. Опротивѣть, сдѣлаться противнымъ. Ти хочеш спротивитись самому Богу. Левиц. Пов. 91.