Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спрятувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спрятувати
Берлін: Українське слово, 1924

Спря́тувати, тую, єш, гл. Прибирать, убирать. См. Прятати. НВолын. у.