Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спускатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спускатися
Берлін: Українське слово, 1924

Спуска́тися, ка́юся, єшся, сов. в. спусти́тися, спущу́ся, стишся, гл. 1) Спускаться, спуститься, опускаться, опуститься, понизиться. Скілько не літати, треба вниз спуститись. Нп. Отам за лісом дощик спустився. Лебед. у. 2) Кататься на салазкахъ съ горки. Спускаються дівчата; спускалися із гори. Чуб. V. 98. 3) — на ко́го. Полагаться, положиться, довѣриться кому. К. ЦН. 270. Не спускайся, Грицю, на дурницю. Чуб. I. 250. У сьому дражливому ділі спустилась на мене. К. ХП. 17. 4) Спускаться, случаться, случиться (о животныхъ). Барани спускаються з вівцями. О. 1862. V. Кух. 34.