Словарь української мови (1924)/спуховий

by Борис Грінченко

◀ спуховато

Словарь української мови Борис Грінченко С спуховий

спуховистий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спухо́вий, а, е. О ямѣ, вообще углубленіи: книзу постепенно суживающійся. У мого сина копанка спухова. Лебед. у. 2) О возвышеніи: кверху постепенно суживающійся.